розвінчати
Смотреть что такое "розвінчати" в других словарях:
розвінчати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
розвінчаний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розвінчати. || розві/нчано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
розвінчання — я, с. Дія за знач. розвінчати … Український тлумачний словник
викривати — викрити (кого що виявляти неґативні, злочинні дії / причетність когось до них), розкривати, розкрити, розвінчувати, розвінчати, виявляти, виявити, демаскувати … Словник синонімів української мови
