розвінчати

розвінчати

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Поможем написать курсовую

Смотреть что такое "розвінчати" в других словарях:

  • розвінчати — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • розвінчаний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розвінчати. || розві/нчано, безос. присудк. сл …   Український тлумачний словник

  • розвінчання — я, с. Дія за знач. розвінчати …   Український тлумачний словник

  • викривати — викрити (кого що виявляти неґативні, злочинні дії / причетність когось до них), розкривати, розкрити, розвінчувати, розвінчати, виявляти, виявити, демаскувати …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»